Онлайн захід об’єднав п’ять регіонів України (Київщина, Вінниччина, Запоріжжя, Миколаївщина, Харківщина), долучилися понад 80 учасників з України та Європи, які отримали змогу поширити власний та перейняти успішний досвід кластеризації, дізнатися про цільові сегменти смарт-спеціалізації держави та інструментарій підтримки кластерів.
Україна вже втретє бере участь у EU Industry Days. Наразі перед учасниками постала задача підготувати рекомендації, які увійдуть до формування фінального звіту – гайду для Єврокомісії: що відбувається у сфері індустріальної політики, що реально працює і що має бути верифіковано. Участь в ініціативі є потужним інструментом для позиціювання держави на європейській індустріальній мапі для кластерів – знайти своїх партнерів і заучитися до формування європейських майданчиків й ланцюгів доданої вартості.
Перша панель сесії була присвячена презентації результатів проекту «Інтеграція 4.0», яку відкрив Олександр Юрчак, керівник проекту, генеральний директор АППАУ. Він розпочав з історії проекту «Інтеграція 4.0.», охарактеризував український контекст. За його словами, Миколаїв приймає фінал, тому що фактично за один місяць там була реалізована інтеграція заходів за додаткового фінансування проекту ЄБРР, проведена кампанія, де визначено топ-проекти морської галузі і сформовано конкретний портфель проектів інвестиційно-інноваційного розвитку, який наразі залишилося узгодити з владними структурами. «Ми маємо на виході наступні результати: готова методика адаптації й смартспеціалізації – «українська готова версія EDP», команди інноваційних кластерів, готові до інтеграції в регіональні плани, та зрозумілі напрями до вирівнювання з ЄС – портфелі топ-регіональних проектів промислових хайтек, інструментарій «базовий пакет розвитку інновацій». Ці результати більшою мірою систематизовані й детально відображені у Аналітичному звіті «Краща співпраця влади, бізнесу, науки та освіти як відповідь на виклик деіндустріалізації». Олександр Юрчак подякував за плідну працю командам Інституту економіки та прогнозування НАН України, Вінницькому приладобудівному кластеру, Морському кластеру України (Миколаїв), Запорізькому кластеру ІАМ, Харківському кластеру ІАМ, Київській ініціативі кластеру хайтек та донорам – GIZ, UNDP, ЄБРР.
Артем Ващиленко, керівник Центру підтримки бізнесу у Миколаєві, зазначив, що процес консолідації спільноти Морського кластеру тривав 2 роки – з 2018, коли відбувся перший European Maritime Day, і вже цього року Миколаїв втретє прийматиме захід, усвідомлюючи важливість інтеграції з європейською спільною, комунікації з морськими регіонами Європи. Саме така форма консолідації зумовила створення й інституалізацію Морського кластеру України.
Олена Жукова, керуючий директор MDEM, в контексті національної політики взаємодії влади, науки та бізнесу розповіла про компанію: віхи розвитку, спектр послуг, досвід інтеграції та нетворкінгу МDEM. Особливу увагу Олена Юріївна звернула на виклики, що постають на шляху інтеграції, закликавши всіх об’єднуватись та буквально «let’s deal with the complexity together».
Роман Ханжин, директор МКУ, подякував учасникам кластеру та партнерам за вклад кожного у спільну справу та розповів про те, як само кластер формував та опрацьовував запит від підприємств морегосподарського комплексу України, як відбувалося напрацювання пріоритетних проектів. Потужний результат для кластеру – визначення плану діяльності на майбутній рік, запиту та конкретних проектів, у яких він братиме участь протягом наступних двох років. Також директор МКУ окреслив головні очікування стейкхолдерів, серед яких представлення індустрії на міжнародній арені, розвиток освітньої, інноваційної інфраструктури, популяризація галузі, лобіювання інтересів та залучення інвестицій, а також ціннісну пропозицію кластера.
Далі слово надали представникам Вінницького кластеру приладобудування Юрію Клименко та Надії Карплюк, які вели мову про інструменти утримання фокусу на промислових хайтек, проаналізувавши три процеси: еволюцію підходів до створення регіональної системи інновацій, протидію основним викликам регіонального розвитку та реакцію на них з боку стейкхолдерів і механізм впровадження ідеології Індустрії 4.0 в регіональну екосистему інновацій. Також Юрій Клименко повідав про перспективні проекти кластеру – мультифункціональну сервісну мережу з використання безпілотних комплексів та динамічну вітро проникаючу сонячну електростанцію.
Анатолій Долинний з Київського хайтек кластеру та Ольга Соколова з Київської обласної державної адміністрації розповіли про проект регіонального розвитку Київської області та інструменти державно-приватного партнерства. Анатолій Долинний ознайомив присутніх з можливими напрямами робіт кластеру у регіоні.
Наступним спікером став Володмир Родченко – представник Харківського IAM кластеру, проф. Університету ім. Каразіна, експерт S3, який окреслив 15 тез про смарт-спеціалізацію Харківщини, а також якірні проекти як аспект формування смарт-спеціалізації України.
Другу панель сесії відкрив Олександр Юрчак, більш докладно розповівши про українську версію EDP, а також запросив на платформу Industry4Ukraine, де кожен може ознайомитися з аналітичними публікаціями та відкрити для себе важливі інсайти.
Про перспективи смарт спеціалізації регіонів України «де ми зараз і що далі» розповіла Юлія Рижова, науковий співробітник НАН України, від імені Ігора Єгорова, д.е.н., заступника директора Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», член-кореспондента Національної академії наук, надавши компетентні рекомендації суб’єктам регіонального розвитку та органам влади.
У процесі дискусії між Юлією Рижовою, Олександром Юрчаком та Артемом Ващиленко було з’ясовано, що в затвердженій ДСРР на період 2021-2027 рр. в цілому ряді регіонів регіональні адміністрації виключено традиційні промислові хайтек. Викликало здивування, що у 2019 європейські експерти на семінарах щодо визначення смарт-спеціалізації зазначили, що розвиток морської індустрії не є смарт-спеціалізацією для Миколаївського регіону. На думку Артема Ващиленко, на момент прийняття наведеного рішення відбувся розрив комунікації, відсутність бачення місцевим самоврядуванням цілісної картини економіки регіону. Також зазначено проблему недовіри промисловців до органів регіональної влади – до інструментів, ефективності, компетенцій, тож МКУ докладе зусиль, аби подолати цю недовіру, нівелювати розвив між реальними запитами підприємств морської галузі тим, що планує влада, транслює назовні від імені регіону. І дана зустріч – оптимістичний сигнал до налагодження комунікацій.
Про досвід Миколаївського Інноваційного кластеру RInnoHub, його проекти, пріоритети та плани розвитку розповів Дмитро Кранковський. Доповідач завірив, що на сьогодні влада почала робити певні кроки до розуміння того, що саме цікавить підприємців і як подолати недовіру до влади.
Олександр Юрчак підсумував, що нині інструменти кластерів здебільшого обмежуються іноземним донорством, замість фінансування через регіональні програми. У цьому контексті є цікавим досвід Львова, де співпраця з міською владою не обмежена обіцянками та деклараціями, а має багато практичних вимірів, про що розповів керівник Tech StartUp School, завідувач кафедри адміністративного та фінансового менеджменту Національного університету «Львівська політехніка» Назар Подольчак у доповіді «Проекти та перспективні напрямки Тех Стартап Скул». Спікер окреслив унікальні інноваційні проекти школи та досвід партнерства.
Керівник Запорізького кластеру ІАM та представник «Запорізької політехніки» Андрій Карпенко своєю чергою повідав, як Запоріжжя розвиває свій інноваційний формат через кластери. Темами його доповіді стали Technology&Innovation day – як інструмент діагностики та розвитку інноваційної екосистеми регіону, а також досвід Запоріжжя у першому в Україні T&I day.
Завершальним виступом сесії стала доповідь Юрія Жукова, д.т.н., професора, Голови наглядової ради ООО «Сі-Джоб Миколаїв». Спікер охарактеризував сучасні тенденції суднобудування, виклики, що найбільш впливають на трансформацію та подальший розвиток суднобудівної галузі, а також розставив крапки над «і» в питаннях стейкхолдерів МКУ наступним чином:
Наприкінці сесії Роман Ханжин та Артем Ващиленко дали відповідь на запитання іноземних учасників заходу щодо інструментів, які МКУ планує використовувати для посилення міжнародної кооперації. За їх словами до них належать: створення промоційних матеріалів, які відображатимуть сильні сторони підприємств-учасників кластеру; участь у міжнародних виставках морської індустрії (SMM digital, Europort та ін.); рішучі кроки, направлені на повернення суднобудівних виставок до Миколаєва та створення у цьому місті майданчику для комунікації з міжнародними пантерами; участь у спільних проектах; максимальне використання інструментів, які надає угода з ЄС – інструменти європейських програм, ЄБРР, Horizon, платформи європейських морських днів та інших заходів для розбудови спроможності морського кластеру та економіки півдня України.