XIІI-а Міжнародна науково-технічна конференція «Інновації в суднобудуванні та океанотехніці»

27-28 жовтня 2022 р. в Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова відбувался XIІI-а Міжнародна науково-технічна конференція «Інновації в суднобудуванні та океанотехніці». Конференція є багаторічною традицією для науковців університету та колег з інших міст України, країн світу, які щороку чекають нагоди зустрітися у стінах закладу, поділитися результатами останніх досліджень, розширити коло наукових інтересів, дізнатися останні галузеві тренди, поринути у дискусії щодо актуальних питань. Однак зухвале бомбардування російським агресором головного корпусу університету, на жаль, стало перешкодою для зустрічі учасників конференції наживо, тож захід проводився онлайн.

Морський Кластер України в рамках ініціативи Миколаївський Оборонний Кластер запустив програми збору коштів для членів та партнерів кластера для відновлення закладів освіти міста, серед яких – НУК ім адмірала Макарова. Долучитися до донації запрошуємо за посиланням.

Метою конференції було визначення пріоритетних задач розвитку суднобудування та морського транспортного комплексу, обговорення інноваційних науково-технічних розробок у суднобудуванні та океанотехніці, пошук шляхів залучення інвестицій у розвиток вітчизняного суднобудування. Цьогоріч у конференції взяли участь 289 науковців, які надали 200 тез доповідей, робота здійснювалась в 11 секціях.

Виконавчий директор МКУ Олена Жукова входить до організаційного комітету, та взяла участь у конференції з доповіддю «Організаційно-економічне підґрунтя піднесення вітчизняного суднобудування» у співавторстві з доктором економічних наук, професором Парсяком Володимиром Никифоровичем.



Доповідь була присвячена висвітленню поглядів її авторів на перспективи, які відкриває кластерна інтеграція потенціалів підприємств морського господарського комплексу для відновлення потужностей та посилення конкурентної спроможності бізнесів власне суднобудування та інших, споріднених з ним. Запропоновано низку кейсів на підтвердження цієї робочої гіпотези. Мета роботи полягала в отриманні підтвердження робочої гіпотези щодо мобілізації кластерного потенціалу підприємств морського господарського комплексу України на теренах її південних областей, які в наш час стали ареною запеклого супротивну російській військовій агресії.

Приведемо основні тези роботи:

«На шляху до своєї мети засновники Морського Кластеру Ураїни спиралися на досвід, накопичений світовою практикою. Вони проклали міст між секторальними кластерними структурами та відкрили перед ними перспективи інтеграції в систему Вlue Еconomy. Вважаємо це правильним, оскільки суднобудування належить до тих бізнесів, які створюють елементи основного капіталу для цілої низки інших видів підприємств: рибальства, розвідки та видобутку корисних копалин, морської офшорної енергетики, марикультури, комерційного та круїзного судноплавства. Від того наскільки добре вони порозуміються, залежить успіх кожного й усіх разом. Ба більше, суднобудування, як кільце розгалуженого ланцюга поставок, підживлює ділову активність суміжних видів господарської діяльності (металургії, машино- та приладобудування, інжинірингу).

Наведене трактування бачення продовжене формулою місії кластера. Він має сприяти розвитку української морської економіки завдячуючи консолідації зусиль підприємств, які її утворюють. На поточному порядку денному перебувають питання сталого розвитку кліматично нейтральної, циркулярної, продуктивної Вlue Еconomy. Їхнє розв’язання неможливе без декарбонізації морського транспорту, визначення зон контролю викидів, нового бачення ролі портів, збереження та примноження природного капіталу. Від так, об’єднання зусиль усіх стейкхолдерів є не тільки бажаним, але й життєво важливим.

Взірцем для інших має стати суднобудівна індустрія Миколаївщини та Херсонщини. Звичайно, за умови закінчення на їхніх теренах бойових дій. Це прямо випливає з результатів аналізу 19 перших учасників кластера. Суднобудівні та судноремонтні підприємства серед них складають 32 %. Підприємства корабельного інжинірингу – 16 %. Бізнес-асоціації, центри підтримки бізнесу, навчальні заклади, адміністрація миколаївської територіальної громади – 15 %. І що привертає особливу увагу, споріднені бізнеси – 37 %. Ідея виявилася захопливою, привабливою, перспективною, сповненою оптимізму. Вона знайшла прихильників, які пов’язують своє майбутнє з перспективами суднобудування, що поступово відкриваються.

Війна (справжня – жорстока та невблаганна) далася взнаки. Водночас констатуємо, що бізнес, долаючи неймовірні організаційні ускладнення та особисті трагедії співробітників, не припиняє своєї діяльності. Як, власне і «Морський кластер України». Ось лише деякі приклади:

  • – виступи спікерів від кластера під час блакитного саміту «На шляху до сталої економіки», який відбувся за програмою Європейського морського дня в Україні У виступах спікерів пролунало бачення перспектив інтеграції нашої держави у проєкти розвитку економіки моря;
  • – участь у брокерському заході «Спільні підприємницькі можливості компаній Румунії та України для стимулювання блакитної економіки в морському транспорті» (18 серпня 2022 р.), організованого Торговою Палатою промисловості, сільського господарства та судноплавства м. Констанца.

З результатів, отриманих впродовж дослідження та запропонованих для обговорення, випливає, що українське суднобудування, попри об’єктивні та суб’єктивні проблеми, які постали перед ним, має шанси відновитися та набути піднесення. Серед економіко-організаційних засобів досягнення цієї мети виявлено та визнано перспективним використання потенціалу кластерної інтеграції. Вона набула поширення в морських державах Європейського Союзу, досвід якого використано засновниками «Морського кластера України». Його перші кроки, попри ускладнень, обумовлених війною, дають підстави стверджувати, що поєднання зусиль підприємств-учасників здатне суттєво посилити їхню конкурентну спроможність на вітчизняному та закордонних ринках.»

Також варто зазначити, що наразі Кластер бере участь у грантовому проекті 4BIZ – Boosting Black Sea Blue Biz, – що координується Мережею університетів Чорного моря та об’єднує 9 партнерів, безпосередньо залучених до створення Консорціуму, 17 асоційованих партнерів з Румунії, України, Болгарії, Туреччини, Грузії, Греції та Франції, включаючи агенції регіонального розвитку, торгово-промислові палати, інноваційні кластери, університети та організації підтримки.

Метою проекту є розробка структури співпраці, яка об’єднає зацікавлених сторін блакитної економіки в ЄС і країнах Чорноморського басейну, що не є членами союзу, для визначення та вирішення потреб у розбудові локального потенціалу для стимулювання інновацій, цифровізації та інвестицій у блакитну економіку Чорного моря з фокусом на галузі рибальства та аквакультури, прибережного та морського туризму, а також морського транспорту.

До відома, проект фінансується Європейською Комісією, а саме Європейським виконавчим агентством з питань клімату, інфраструктури та навколишнього середовища в рамках Програми Європейського фонду мореплавства, рибальства та аквакультури (EMFAF) тривалістю у 24 місяці.

 

Тож висловлюємо щиру подяку організаторам та учасникам XIІI-ї Міжнародної науково-технічної конференції «Інновації в суднобудуванні та океанотехніці», колективу Національного університету кораблебудування за самовіддану працю на благо сьогодення та майбутнього морської індустрії нашої держави!

Ukrainian Maritime Cluster © 2022