17 березня відбулася онлайн-презентація звітів країн-партнерів 4BIZ. Запрошуємо ознайомитись із актуальною інформацією про блакитну економіку в Україні, представленою спікерами Морського Кластеру України.

Поточна ситуація в Україні у сфері рибальства та аквакультури, прибережного та морського туризму та морського транспорту.

Українська економіка переживає великий негативний шок. Незважаючи на масштабну економічну кризу та зростаючі фінансові проблеми, економіка продовжує працювати, і в довгостроковій перспективі важливість моря для економіки України зростатиме. Україна має сприятливі умови для розвитку блакитної економіки та морської діяльності в усіх сферах, включаючи рибальство та аквакультуру, прибережний та морський туризм та морський транспорт.

Аквакультура відкриває широкі перспективи для розвитку рибного комплексу в Одеській та Миколаївській областях. Їхні прибережні морські води є сприятливими екосистемами для промислового вирощування багатьох видів морських риб, що підтверджується зростанням кількості суб’єктів господарювання за останні 5 років.

Чорноморське узбережжя України також має потужний рекреаційний потенціал, який базується на протяжності берегової лінії, унікальній екосистемі та природних лікувальних ресурсах. Незважаючи на це, морський туризм характеризується обмеженою кількістю туристичних продуктів, невеликою кількістю постачальників послуг та їх досить високою вартістю. Бракує креативних рішень щодо видів і методів відпочинку. Більше того, широкий спектр військових дій на суші та на морі ставить під загрозу морські екосистеми України, а крихкі та екологічно чутливі прибережні середовища проживання безпосередньо постраждали від бойових дій. Отже, це робить більш важливим розробку рішення для підтримки та розвитку морського туризму.

Що стосується морського транспорту, то особливістю довоєнної України є динамічний розвиток судноремонту та переобладнання суден набагато більше, ніж суднобудування, представлене переважно галуззю інжинірингу. Економіка України залежить від ефективного функціонування портів. В останні роки обсяги переробки вантажів у морських портах мають тенденцію до зростання. Незважаючи на це, порти, розташовані в Одеській та Миколаївській областях, втрачають конкурентні позиції на контрольованому сегменті ринку Чорноморського басейну. Виробничий потенціал деяких використовується до 50 відсотків через тривалі бойові дії спровоковані російською військовою агресією проти України.

Важливі позитивні моменти під час дослідження.

По-перше, реальністю сучасного суднобудування є розквіт інжинірингу. У Миколаєві та Одесі працюють понад 12 конструкторських бюро. Лише один входить до складу концерну «Укроборонпром». Решта знаходиться у приватній власності та стабільно нарощує обсяги послуг, що надаються іноземним та вітчизняним споживачам. Левова частка діючих підприємств – це нове покоління інвесторів, менеджменту та інженерів, яке має унікальний спосіб мислення та відповідний спосіб дій. Це означає, по-перше, що завдяки їхньому ентузіазму та капіталу створена індустрія надання інтелектуальних послуг, яку можна порівняти хіба що з IT-бізнесом. Вони відкрили та реалізували нову стратегію розвитку, засновану на стандартах цифрової економіки.

По-друге, узбережжя Чорного моря має потужний рекреаційний потенціал. Лікувальний профіль курортів характеризується наявністю природних лікувальних ресурсів. А найперспективнішими напрямками розвитку туризму є екологічний, сільський (зелений), історико-культурний, промисловий, молодіжний, активні види туризму (рафтинг, кайтінг, джампінг, пішохідний туризм, спортивне орієнтування) і звичайно водний транспорт, як запропонований концепція трансекваторіального міжнародного проекту «Блакитна стрічка».

По-третє, аквафермінг є одним із перспективних та економічно вигідних напрямків розвитку агробізнесу для МСП. Окрім величезної місткості внутрішнього споживчого ринку, українські підприємці мають перспективи зайняти нішу на міжнародному ринку аквакультури, де простежується позитивна динаміка зростання попиту. Прибережні морські води є сприятливими екосистемами для промислового вирощування багатьох видів морських риб, що підтверджується зростанням кількості суб’єктів господарювання за останні 5 років. Крім того, зростає кількість нових інноваційних проєктів у сфері рибальства та аквакультури.

Історії успіху.

– Центр морських компетенцій (ЦМКМ): інноваційна платформа для підтримки цифрової трансформації суднобудівної галузі. «Центр морських компетенцій Миколаїв» є ініціативою Громадської Спілки «Морський Кластер України» з розробки інноваційної платформи для підтримки сталого розвитку морської економіки на півдні України. Попередні етапи, такі як навчальний центр «Нове суднобудування» та віртуальний цифровий навчальний центр «Суднобудівні платформи CAD/PDM», були успішно реалізовані партнерами ГС «Морський Кластер України», і ця ініціатива продовжує розвиватися з метою підтримки цифрової трансформації суднобудівної галузі. Нещодавнє засідання суднобудівної експертної ради розвитку бізнесу в Миколаєві вирішило інтегрувати ідею ЦМКМ у стратегію розвитку національної суднобудівної галузі.

– AQUABATOR: інноваційний підхід для стимулювання МСП у рибальстві та аквакультурі. Проєкт АКВАБАТОР створює екосистему для розвитку аквакультури на півдні України. Пілотна акваферма та її цифровий двійник (демонстратор) відображаються на сайті AQUABATOR.online. Також на порталі представлені інноваційні розробки у сфері аквафермства, відкрита база технологічних рішень для акваферм, навчальна програма щодо відкриття бізнесу у сфері аквакультури, інформація про доступні програми та інструменти підтримки мікро-, малого та середнього бізнесу. Фінансові інструменти, запити на аквафермну продукцію українських виробників, пропозиції посівного/вихідного матеріалу від постачальників, інформаційно-аналітичні матеріали, а також реєстрація на тематичні заходи та заходи з розвитку аквафермства на півдні України.

– SIKORSKY CHALLENGE UKRAINE: Інноваційний інструмент сприяння розвитку малого та середнього бізнесу у сфері блакитної економіки. Всеукраїнська інноваційна екосистема «Sikorsky Challenge Ukraine» (SCU) – це відкрита інноваційна екосистема, яка об’єднує інституції країни, зацікавлені у розвитку української інноваційної економіки: університети, наукові установи, органи державної влади та місцевого самоврядування, бізнес-компанії, фондів та громадських організацій. Центрами інновацій у різних галузях економіки є університети з їх науковими школами та експертним середовищем, з постійним потоком студентів, аспірантів, науковців, інженерів та винахідників.

Уроки, отримані під час виконання дослідження в Україні.

1. Методологію опитування слід модифікувати для кожної країни, щоб дозволити збирати інформацію, пов’язану з поточними проблемами та конкретною сферою інтересів. Наприклад, для більшості українських компаній, особливо повязаних із блакитною економікою, які постраждали від наслідків вторгнення на суверенну територію України. А саме, коли берегова лінія закрита та немає доступу до моря для роботи, тобто це необхідно також оцінити поточний стан бізнесу та їхні життєво важливі потреби (скільки компаній повністю припинили свою діяльність, перемістилися вони чи ні, чи планують вони відновити свою роботу, коли у них буде можливість, що їм для цього потрібно і як вони планують зробити свій бізнес більш стійким тощо).
2. Важливість широкої рекламної кампанії під час дослідження для інформування більшої кількості цільової аудиторії. Крім того, співпраця з асоційованими партнерами проєкту відіграє важливу роль у охопленні малих і середніх підприємств рибальства та аквакультури, прибережного та морського туризму та морського транспорту, які бажають взяти участь в опитуванні.
3. Важливість занурення бізнесу в стійку блакитну економіку. Як показало дослідження, багато МСП, особливо у сфері рибальства та аквакультури, не знають про концепції та принципи блакитної економіки. Важливість розробки інструментів підтримки для МСП цільових галузей також життєво важлива для підтримки морського сектору та стимулювання «блакитної» економіки в регіоні.

Для забезпечення ефективних наступних кроків проєкту необхідно:

1. Підвищення обізнаності МСП про концепції та принципи блакитної економіки. Можливим рішенням може бути формування відкритої бази знань про блакитну економіку. Збір інформації про концепцію та політику блакитної економіки, європейський досвід, кращі практики, наявні інструменти, програми та можливості, а також європейські кластери, спеціалізовані наукові установи, інноваційні центри, які активно працюють у блакитній економіці, шляхом залучення профільних експертів та фахівців.
2. Подальше сприяння співпраці в морському секторі Чорноморського регіону між гравцями галузі: науково-дослідними установами, навчальними закладами, кластерами, інноваційними центрами та, звичайно, бізнесом. Підтримка їх перших контактів та подальшої спільної діяльності.
3. Реалізація проєктів підтримки. Розробка інструментів і механізмів підтримки на основі проведеної в рамках проєкту 4BIZ оцінки потреб і визначених прогалин, які сприятимуть сталому морському розвитку в Чорноморському регіоні.

   

   

   

   
   

   

   

   

   
   

   

   

   

   
   

   *This Project has received funding from the European Union’s European Maritime, Fisheries and Aquaculture Fund (EMFAF) under Grant Agreement 101077576.

   **Funded by the European Union. Views and opinions expressed are however those of the author(s) only and do not necessarily reflect those of the European Union or CINEA. Neither the European Union nor the granting authority can be held responsible for them.